З огляду на ситуацію довкола зняття програми Шустера з «1+1» актуалізувалася дискусію щодо стану свободи слова в Україні. Моя загальна оцінка така. Нині маємо гібридну модель в сфері медіа: це так звана контрольована свобода слова та своєрідна свобода слова за гроші. В цій моделі ключову роль відіграють власники медіа, а вже потім медіа-менеджери. Про закони і журналістів мовчу, оскільки вони на другому плані в цій системі координат. От і в справі щодо «1+1» варто аналізувати формальні та неписані домовленості по лінії Коломойський-Шустер-Ткаченко. З угодою все зрозуміло, вона більш-менш типова. А от щодо неписаних редакційних принципів інформації мало. Джерела говорять, що було визначено коло політиків та партій про яких «або добре, або нічого» та тих,про яких «або погано, або нічого». Саме у невиконанні цих домовленостей слід шукати причину конфлікту. Інша цікава обставина, хотілося б з’ясувати фінінсову складову угоди. Як каже один мій знайомий — невиліковний оптиміст: всі гроші від Коломойського до компанії Шустера офіційно сплачувалися і оподатковувалися в Україні. І ніяких офшорів! Отож, без вищезгаданої інформації дуже важко бути об’єктивним в оцінці сторін цього конфлікту.

Микола Томенко