ДЕЛОВЫЕ НОВОСТИ В ДОСТУПНОЙ ФОРМЕ

Державною фіскальною службою України с своєму листі   від 17.09.2015 р. № 14370/10/26-15-15-01-09 було висловлено позицію щодо постачання інжинірингових послуг  й WikiLex пропонує ознайомитись з положеннями даного листа.
Відповідно до пункту 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — Кодекс), об‘єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Місцем постачання послуг, перерахованих в пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб‘єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
У підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу визначені такі види послуг: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем.
Враховуючи викладене, а також те, що згідно з Кодексом платники податку зобов‘язані самостійно декларувати свої податкові зобов‘язання (стаття 36 розділу V Кодексу), платники податку повинні самостійно визначати і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом. При цьому, зважаючи на те, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Також слід врахувати умови, вказані в договорі про надання тієї чи іншої послуги, наявність у платника податку – виконавця послуги працівників відповідних кваліфікацій, відповідних основних фондів, дозволів, ліцензій тощо, та результати виконання послуг (акти, висновки, звіти чи інші документи, які відображають результат їх виконання).