Обмеження в 15 000 гривень на день як ліміт при знятті коштів з рахунку або депозитного вкладу в іноземній валюті — вже давно не новина на Україні. Нацбанк встановив такий ліміт для всіх банків України як закон, який поширюється на всіх громадян-вкладників.

Чи законно таке обмеження — замислювалися громадяни, але звертатися в суд не поспішали, щоб їх оскаржувати. Між тим, один судовий прецедент, що дійшов до розгляду у Верховному Суді, може змінити всю ситуацію загалом.

Так, у справі № 6-13392св15 за позовом вкладниці до банку про зобов’язання видати готівкою одноразовою операцією через касу приналежний їй залишок грошових коштів у валюті вкладу — доларах США, ВСУ зазначив, що постанова Національного банку не може мати пріоритету перед Конституцією, ст. 41 якої закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Не тільки позивачка, а й багато громадян знають про ліміт видачі грошових коштів, вказаний в постанові НБУ від 29 серпня 2014 № 540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України».

Нагадуємо читачам, що згідно п. 1 даної постанови, банки обмежені у видачі готівкових коштів в іноземній валюті з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах 15 тисяч грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом.

Однак Верховний суд вважає, що постанови є розпорядчими актами, які адресовані обмеженій кількості осіб, і таке регулювання здійснюється в межах адміністративно-правових відносин НБУ з банками. Ці постанови банку не встановлюють нових прав або обов’язків громадян, не можуть зачіпати їх права, свободи та інтереси.

Крім того, WikiLex звертає увагу читачів, що судді ВСУ не згідні з нормою, що кошти повинні бути видані одноразової операцією з поточного рахунку. Таким чином, це може бути декілька банківських операцій. Але немає обмежень на добу.

Припускаємо, НБУ має відреагувати на дане рішення суду, оскільки справа стосується не лише однієї людини, а тисяч громадян України. Чи захищені наші права Конституцією та міжнародними актами, як це вказує Верховний Суд України?